Понад 60 років минуло з того часу, коли людство звільнилося від нацизму. Україна входить до числа держав, які найбільше постраждали від фашизму. Сьогодні українська історична наука досліджує багато проблем, які в радянські часи були закритими або заідеологізовамини. Творчий пошук сучасних науковців повернутий до трагічних подій, в наслідок яких загинула велика кількість українського населення. До таких подій належить трагедія Бабиного Яру. Саме там нацисти здійснили свій задум щодо винищення народу, який вважали неповноцінним і вартим лише смерті. Цікаво, що теорія «народа-зрадника» не була чужою для радянської ідеології. Прикриваючись звірствами німецьких загарбників, СРСР закатував у Бабиному Яру тисячі людей, які заважали реалізації тоталітарної політики. Серед них були українські націоналісти, «вороги народу» та інші.

Ще в 1935 р. Гітлер прийняв низку законів, які позбавляли євреїв німецького громадянства і заборонили їм обіймати посади в державному апараті Німеччини. Це є однією з основних ознак нацистської (гітлерівської) політики в національному питанні.

З січня 1942 р. у Берліні відбулася нарада керівників нацистської партії й урядового апарату Німеччини, на якій виробили детальний план винищення єврейста Європи. На цій нараді (Ванзенська конференція) було оголошено розпорядження Г. Ґерінґа про "остаточне вирішення єврейського питання" і відповідальності Р. Гайдриха за його виконання. Р. Гайдрих наголосив, що план остаточного вирішення єврейського питання у собі мету знищення 11 млн. євреїв. Саме Р. Гайдріх був тією людиною, що віддала усний наказ вбивати усіх євреїв.

"Да, в Бабьем Яру были расстреляны

не только евреи. но только евреи были

расстреляны здесь лишь за то,что они

были евреями"

(російський радянський письменник Віктор Некрасов)

Бабин Яр - урочище північно-західній частині Києва, між районами Сирець та Лук'янівка. Бабин Яр став всесвітньо відомим як місто масових розстрілів, в основному євреїв. У 1941 р. Бабин Яр являв собою величезне урвище глибиною понад 50 метрів і довжиною понад 2 кілометри.

З вересня 1941 р. німецький передовий загін зондеркоманди 4а в кількості 50 людей на чолі із оберштурмфюрерами СС Хефнером та Янссеном та з передовими частинами вермахту увійшли до Києва. Місто окупувала німецька 6-та армія.

Перш ніж залишити Київ Червона Армія встигла вивести запаси продовольства на схід, а решту знищила, вивела з ладу водогін та електростанцію, кинувши таким чином киян, які з міста не виїхали, - 400 тисяч жінок, старих, дітей, - напризволяще. З них майже 150 тис. було єврейського населення.

Антисемізм став офіційною політикою у окупованому фашистами Києві. У місті була побудована низка концтаборів (Сирецький концтабір,Дарницький), де систематично знищували єврейське населення.

Розстріли та гноблення єврейського населення почалось через декілька днів після окупації. Проте перші антиєврейські акції провели не СД та поліція, а вермахт. Вермахт вже 22 вересня наказав заарештувати усіх євреїв-чоловіків та використовувати євреїв-військовополонених для проведення небезпечних робіт з розчищення руїн міста. Як привід був використаний вибух 20-го вересня резиденциї артилерійського командира. Арештовано було 1600 чол., яких помістили в спеціальний єврейський табір. Нові вибухи 24 вересня, які потягли за собою велику пожежу в центрі міста, послужили приводом для розправи над усім єврейським населенням.

Вже 24 вересня комендант Києва генерал-майор Еберхардт зажадав від СД, в якості відплати за вибухи й пожежі,розправи у вигляді розстрілу всіх євреїв міста, що і відбулося 29 вересня 1941 року у Бабиному Яру.

З вересня, як випливає з щоденника 1ц/АО штабу 6-ї армії, "в друкарні Східного фронту були виготовлено 2000 настінних оголошень для Києва с закликом до євреїв з'явитися в певному місці".

З вересня "члени української міліції" розклеїли по місту вищевказані оголошення; одночасно був пущений слух, що євреїв збирають для переселення.

З вересня 1941-го р. на 8 годину ранку євреї Києва (більшість з тих, хто прийшов становили жінки, діти і люди похилого віку; доросле чоловіче населення було призвано в армію), почали збиратися у єврейського та руського кладовищ поблизу Бабиного Яру. Хто не залишав квартири добровільно, того виганяли на вулицю двірники і німецькі поліцейські з 45-го батальйону.

Був влаштований пропускний пункт, за яким перебувала прихована з боку канцелярія. По черзі за пропускний пункт відводили 30-40 чоловік, де у них відбирали речі і примушували роздягатися. Потім поліцаї за допомогою палиць заганяли людей в проходи в насипу на краю яру глибиною 20-25 м. На протилежному краю знаходився кулеметник. Постріли заглушалися музикою і шумом літака, який кружляв над яром. Після того як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Оскільки розстріляти всіх прибулих за одну добу не вдалося, як пункт тимчасового утримання прибулих на ніч, використовувалися приміщення військових гаражів. 30 вересня масові вбивства євреїв продовжилися.

У перший день було вбито 22 тисячі осіб, у другій-близько 12 тисяч. Усього «зондеркоманда 4а у співпраці з штабом групи і двома командами поліційного полку "Південь" 29-го і 30-го вересня 1941 року стратили у місті Києві 33 771 єврея». Щоб засипати трупи, краї яру увечері 30 вересня були підірвані, а потім близько 100 військовополонених зарівняли могилу.

Упродовж усього періоду окупації Києва в Бабиному Яру щовівторка і щоп'ятниці тривали масові розстріли.

Вже 3 листопада 1941 року гітлерівці звітували, що в Києві розстріляно 75 тисяч євреїв і 8 тисяч політичних в'язнів.[4] Але дослідник В.Р. Нахманович вважає, що до середини листопада 1941 р., було розстріляно близько 65 тис. київських євреїв.

У Бабиному Яру були розстріляні не тільки представники єврейської національності, а інших. 10 січня 1942 р. було розстріляно близько 100 матросів Дніпровського загону Пінської військової флотилії. У 1941-1943 рр. в Бабиному Яру було розстріляно 621 член ОУН. Крім того, Бабин Яр став місцем розстрілу п'яти циганських таборів.

Загалом, у Бабиному Яру гітллеревці знищили 150 тисяч осіб, з яких 100 тисяч - київські євреї, а також комуністи, учасники радянського підпілля, українські націоналісти, роми, футболістів київського "Динамо", душевнохворі з лікарні ім. акад. І. Павлова, військовополонені, втікачі з концтаборів і примусових робіт,звичайні кримінальні злочинці.

Число жертв за думкою різних дослідників:

Віталій Коротич 300 000

Володимир Познер 200 000

Промова під час відкриття меморіалу 150 000

"Нью-Йорк таймс" 110 000- 140 000

Західні енциклопедії 100 000

Совєтська комісія 80 000

Совґтські енциклопедії 70 000

Герхард Рігнер 52 000

Геннадій Удовенко 50 000

Польській опір 38 000

"Звіт про виконану роботу та стан справ № 6 " 33 771

Лені Яхіль 30 000

"Великий енциклопедичний словник Ларусс" 10 000

"Українська енциклопедія" 3000.[9]

Список джерел та літератури:

1.Друга світова війна і доля народів України: Матеріали Всеукраїнського наукової конференції. - К.: Сфера, 2005. - 220 с.

2.Друга світова війна в історичній пам'яті України. За матеріалами Українського інституту національної пам'яті) / [Упорядники: Л. Герасименко, Р. Пилявець] - Київ-Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2010. - 247с.

3.Київ у дні нацистської навали: За документами радянських спецслужб: До 60-річчя визволення України від гітлерівських загарбників: Зб. док. та матеріалів / Упоряд.: Т.В. Вронська, А.В. Кентій, С.А. Кокін, О. Є. Лисенко, Г. В. Смирнов. - К., Львів: Б. в., 2003. - 527 с.

4.Круглов А. И. Энциклопедия холокоста: еврейская энциклопедия Украины. [Редакция И. М.Левитаса] - Киев, 2000.- 224 с.

5.Бабий Яр: человек, власть, история. Документы и материалы. В 5 книгах.Книга 1. Историческая топография. Хронология событий. Авт. Татьяна Евстафьева, Виталий Нахманович. - Киев: Внешторгиздат, 2004. - 597 с.

6.Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1942 годах / Авт. А.Круглов. - К.: Ин-т иудаики, 2002. - 486 с.

7.Нахманович В.Р. Буковинський курінь і масові розстріли євреїв Києва восени 1941 р. - Український історичний журнал. - 2007. - № 3 (474). - С. 76-97.

8."Еврейская улица" и ее "герои". Групповой портрет в интерьере Бабьего Яра // Газета "Форум наций". - №3(10) - март 2003 г.

9.Правда про Бабин Яр: документальне дослідження / Т. Тур ; Межрегіональна Академія Управлінния Персоналом. - К.: МАУП, 2006. - 23 с.

10.Анисимов А. Судный день городского масштаба // Сайт cpgazeta-ru.blogspot.com - 2011 г. - 24 марта (http: // cpgazeta-ru. blogspot.com/2011/03/blog-post_5335.html).

11.Эвентов А. Ресторан «Бабий Яр» / /Сайт jewish.ru- 2009 г. 6 октября (<http://www.jewish.ru/theme/media/2009/10/news994278677.php>).

12.Нахманович В. Голокост у нерадянській концепції історії Другої Світової війни //Сайт forumn.kiev.ua-2010 г.-27 січня (<http://forumn.kiev.ua/2010-01-92/92-01.html>).

20.09.2016

Бібліотека ХУУП

Інформаційно-бібліографічний відділ