Робота по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вимагала від усіх, хто брав у ній участь, граничної бистроти, організованості і чіткості. Першими ступили у небезпечну зону пожежники, співробітники міліції, медики. Вони чесно виконали свій службовий і громадянський обов’язок. Ця книга –данина пам’яті загиблих, вияв палкої вдячності всім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС.

Роман відомого українського письменника , лауреата Шевченківської премії, присвячений драматичним подіям 1986 року в Чорнобильській зоні. В романі автор описує побачене і пережите в ті тривожні дні квітня та травня там, біля Прип’яті. Герої роману – велика родина Миновичів: старший брат Олександр – академік, який проектував реактор; молодший – Микола, оператор цього ж реактора, що гине у мить вибуху; Григорій – пожежник, який кидаючись вгамувати вогненну стихію реактора, дістає смертельну дозу опромінення; сестра Дарка, яка виводить із небезпечної зони чужих дітей. На чолі роду стоїть стара мати Марія, крізь душу якої проходять всі головні лінії драми. Довкола неї, як довкола острова надії і віри, збирається потерпіла родина, щоб наперекір усьому – жити…

Это повесть о Чернобыльской трагедии. Она соткана из правды, скорьби, мужества людей оказавшихся в Зоне неукротимой стихии. Конкретные факты: дети играющие в песочнице, не ведая о получаемой смертельной дозе радиации; заброшенные пустующие дома, вблизи которых тут и там валяються зараженные радиацией убитые собаки; рыжий, умирающий лес; провал четвертого энергоблока АЭС, окутанный серебристым смертоносным дымком…- все здесь воспринимается как укор нашей безответственности, как предостережение Миру, шагнувшему в грозный атомный век.

Монографія містить узагальнений та систематизований впродовж п’ятнадцяти років досвід комплексного дослідження проблем, актуалізованих та сформованих аварією на Чорнобильській АЕС. В книзі представлена всебічна картина світу постчорнобильського соціуму, проаналізовані тенденції та перспективи постчорнобильської соціальної політики держави, висвітлені питання соціального захисту, умов життя та праці постраждалого населення, розкрити особливості соціально-психологічного стану окремих категорій потерпілих від аварії на ЧАЕС. Книга розрахована на фахівців, управлінців, політичних та громадських діячів, широке коло читачів, кого не обходять проблеми потерпілого від чорнобильської катастрофи соціуму.

У колективній монографії розглядається методологія аналізу соціального ризику, міститься узагальнений та систематизований досвід застосування соціальних технологій для оцінки соціального ризику при надзвичайних ситуаціях, визначається самоорганізаційний погляд на поняття соціального ризику, наводяться концептуальні основи системного аналізу ризиків у динаміці управління безпекою складних систем. В книзі розглядаються соціально-економічні, соціально-політичні та інформаційні моделі мінімізації або оптимізації соціальних ризиків при надзвичайних ситуаціях, застосовується логіко-математичний апарат теорії катастроф. Книга адресована науковим працівникам, управлінцям, спеціалістам, дослідникам, які займаються дослідженням соціальних ризиків природних та техногенних надзвичайних ситуацій.

У Бюлетені законодавства і юридичної практики широко висвітленні питання, про пільги, компенсації і гарантії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, військо службовцям, ветеранам, інвалідам, жінкам, малозабезпеченим.

У підручнику розглянуто основні теоретичні і практичні питання сучасної екології із залученням найновіших матеріалів, у формі й обсязі, достатніх для формування високого рівня екологічної освіти. Висвітлено сучасний екологічний стан основних регіонів України, проаналізовано причини й наслідки розвитку  негативних наслідків екологічної кризи.

Поташній Ю. Чорнобильський біль забуттю  не підлягає. // Віче. – 2009. - № 7. – С. 28 – 30.

Куценко В. Чорнобильська зона: соціально –  економічні проблеми та шляхи їх розв’язання.  // Економіка України. – 2008. - № 8. – С. 90 – 92.

Корсак К., Косенко О. Людський чинник у Чорнобильській та інших катастрофах. // Науковий світ.  – 2008. - № 4. – С. 12 –

Пирогова О.Я., Бузунов В.О., Прикащикова К.Є., Домашевська Т.Є. Стан здоров’я  дорослого населення, евакуйованого внаслідок Чорнобильської  катастрофи (епідеміологічне дослідження). // Екологічний вісник. – 2006. - № 5. – С. 14-20.

Дронжкевич Ю. Зона у вогні не горить і у воді не тоне. // Надзвичайна ситуація. – 2005. - № 4.  – С. 1 – 3.

 Мартинюк І. Ми не були готові до катастроф подібних масштабів. // Надзвичайна ситуація.  – 2004. - № 4. – С. 10 – 11.

Дмитренко В. Життя після Чорнобиля // Віче.  -2003. - № 1. – С. 28.