|
День інформації (лекція –
бесіда):
"Спеціалізація професії юриста" Загальні риси юридичної діяльності та юридичних працівників."
1.
У суспільстві існує ряд юридичних спеціальностей, які традиційно належать до
числа провідних і мають особливе значення у справі забезпечення правопорядку і
законності. Це суддя, прокурор, слідчий, інспектор карного розшуку, адвокат,
юрисконсульт, нотаріус.
Суддя
— це посадова особа, виключно якій надано право від імені держави здійснювати
правосуддя шляхом розгляду у судовому засіданні кримінальних, цивільних справ,
справ про адміністративні правопорушення і виносити відповідне судове рішення
Органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією
межах і відповідно до законів України (ст.6 Конституції України).
Крім
судів загальної компетенції в Україні створений і діє Конституційний Суд, який
є єдиним органом конституційної юрисдикції, призначений вирішувати питання про
відповідність законів та інших правових актів Конституції і давати офіційне
тлумачення Конституції та законів України.
Прокурор
- державна посадова особа, яка покликана здійснювати вищий нагляд за
дотриманням і вірним застосуванням законів органами держави, посадовими
особами, громадськими організаціями і громадянами. Відповідно до ст. 121
Конституції України, на прокуратуру покладено:
1.
Підтримання державного обвинувачення в суді.
2.
Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених
законом.
3.
Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову
діяльність, дізнання, досудове слідство.
4.
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних
справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру,
пов'язаних з обмеженнями особистої свободи громадян.
З
метою забезпечення реальних можливостей при здійсненні своїх функцій
прокуророві законом надані певні права:
1.
Безперешкодно входити у державні або громадські установи, підприємства,
відомства і мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення
перевірки.
2.
Вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти
і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи її
забезпечення.
3.
Вимагати від керівників, інших посадових осіб державних органів проведення
перевірок, ревізій підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ,
організацій, виділення спеціалістів для проведення перевірок, ревізій.
4. Викликати посадових осіб і громадян,
вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.
5. Давати вказівки працівникам слідчих органів
з питань розслідування конкретних кримінальних справ, виконання яких
обов'язкове.
6. Давати санкції на арешт, проведення
обшуків, застосування певних заходів у здійсненні оперативно-розшукової роботи,
затверджувати обвинувальні акти з кримінальних справ, що направляються до суду.
Слідчий - спеціаліст-юрист, призначення
якого розслідувати скоєні злочини і, у разі доведення вини обвинуваченого,
підготувати матеріали кримінальної справи для віддання його до суду. У даний
час посади слідчих є у штатах органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби
безпеки України...
Інспектор кримінального розшуку,
інспектор по боротьбі з економічними злочинами - спеціалісти-юристи, працівники
внутрішніх справ. Вони призначені розкривати найнебезпечніші злочини, провадити
дізнання, що включає в себе здійснення первинних невідкладних заходів
оперативно-пошукового характеру, затримання злочинця після вчинення злочину
(затримання "по гарячих слідах"). Працюючи по розкриттю злочинів,
інспектор органів внутрішніх справ обов'язково повинний думати про перспективу
даної кримінальної справи, про те, яким кінцевим результатом може обернутися її
подальше попереднє і судове слідство. Для цього потрібна часто величезна і
ретельна робота на етапі дізнання по виявленню і закріпленню доказів.
Оперативні працівники діють, як правило, у дискомфортних умовах, більша частина
їх часу використовується на виконання роботи поза стінами службових кабінетів.
Службові завдання нерідко треба вирішувати в умовах невизначеності. Часом
виникає необхідність діяти негайно у відповідності з обставинами, що
складаються, коли не зрозумілі її параметри, коли виникають раптово ситуації,
не передбачені ніякими нормативними актами, інструкціями.
Адвокат - професіональний юрист, який
покликаний своєю діяльністю, відповідно до Конституції та законів України,
сприяти захисту прав і свобод, представляти інтереси громадян України,
іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну
допомогу. Адвокат діє у складі адвокатури України, яка, згідно Закону України
"Про адвокатуру" від 9 грудня 1992 року, є добровільним професійним
об'єднанням
Для забезпечення реальних можливостей
щодо виконання адвокатами своїх функцій вони наділені відповідними правами:
- збирати дані про факти, які мають
істотне значення по судових справах, зокрема, запитувати і отримувати документи
або їхні копії від підприємств, установ, організацій, а від громадян за їх
згодою;
- знайомитися на підприємствах, в
установах і організаціях з необхідними документами, за винятком таємних;
- отримувати письмові висновки фахівців з
питань, що вимагають спеціальних знань;
- доповідати клопотання і скарги на
прийомі у посадових осіб і, відповідно до закону, одержувати від них мотивовані
відповіді;
- бути присутніми під час розгляду своїх
клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення що до
їх сутності;
- виконувати інші дії, передбачені
законодавством
Нотаріус - юрист, в обов'язки якого
входить посвідчення безперечних прав і фактів, засвідчування документів та
виконання інших нотаріальних дій, спрямованих на юридичне закріплення цивільних
прав і попередження їх можливого порушення надалі. Робота нотаріусів базується
на певних принципах, до яких належать: законність, дотримання таємниці
нотаріальних дій, що вчиняються, принцип об'єктивної істини, сприяння
громадянам і організаціям у здійсненні їх прав і захисті законних інтересів,
принцип державної мови нотаріального провадження. Закон допускає поряд з
державними нотаріусами діяльність приватних нотаріусів. У населених пунктах, де
не має нотаріальних контор, ряд нотаріальних дій виконують виконавчі комітети
сільських, селищних і міських Рад. У відповідності із Законом України "Про
державний нотаріат" від 2 вересня 1993 року, до компетенції нотаріусів
входить вчинення таких дій
- посвідчення угод (договорів, заповітів,
доручень тощо);
- вжиття заходів до охорони спадкового
майна;
- видача свідоцтв на право спадщини;
- видача свідоцтв про право власності на
долю у спільному майні подружжя;
- засвідчення вірності, дійсності
підписів, документів, фактів тощо;
- прийняття у депозит грошових сум і
цінних паперів;
- вчинення виконавчих надписів;
- прийняття на зберігання документів та
інше.
Юрисконсульт - спеціаліст, який здійснює
правову роботу у державній або недержавній установі, організації, на
підприємстві у комерційних структурах і т.п. Це одна з найпоширеніших юридичних
спеціальностей: за своїм характером вона близька до адвокатської діяльності.
Разом з тим, вона має свою специфіку, яка, зокрема, виявляється не тільки у
захисті інтересів даної організації, відстоюванні їх інтересів при розгляді
господарських спорів у арбітражі, судах та інших державних органах, а і у
юридичному забезпеченні ефективності роботи його підприємства, установи, організації.
Необхідні якості юрисконсульта - вміння здобути авторитет у колективі,
порядність, чіткість і оперативність у роботі, принциповість, здатність
відстояти свою точку зору вимоги закону.
Мета (чи сукупність цілей) юридичної
діяльності визначається необхідністю забезпечення умов для функціонування
правової держави та нормальної життєдіяльності (безпеки життя і здоров'я, права
власності тощо) кожного конкретного громадянина такої держави. Жоден з інших
видів діяльності не є носієм сукупності цілей, притаманних правоохоронній та
правозастосовчій діяльності, що власне й визначає специфічність її
психологічної структури.
Об'єкти діяльності — переважно особи, що
перебувають у конфліктних стосунках із законом, порушують правові норми чи є
носіями інформації, значимої для розкриття та розслідування злочинів, їх
профілактики. Сюди ж слід віднести специфічні емоційні стани об'єктів,
специфічність інформації, що збирається в процесі діяльності, особливості її
опрацювання та закріплення.
Особливі умови діяльності створюються
тими психологічними відносинами, які супроводжують її здійснення. Вони
визначаються поведінкою осіб, що порушили закон чи є носіями інформації про
нього, їх ставленням до суб'єкта діяльності — працівника правоохоронних чи
правозастосовних установ.
Юридична діяльність є різновидом трудової
діяльності. Вона розрізняється за профілем (правоохоронна, правозастосувальна,
судова) та за суб'єктами її реалізації (оперативно-розшукова, слідча, по
здійсненню правосуддя, пенітенціарна, прокурорська, адвокатська, нотаріальна).
За структурою юридична діяльність
поділяється на:
1) пізнавальну;
2) конструктивну;
3) комунікативну;
4) організаторську.
Слід також виділяти два допоміжні види
юридичної діяльності, які не визначають змісту, але супроводжують її як невід'ємні
частини:
1) профілактична та 2) посвідчувальна.
При здійсненні діяльності у сфері
правовідносин кожен із зазначених різновидів (компонентів загальної структури)
може виступати як самостійний елемент, у тісному взаємозв'язку з іншими видами
або ж як допоміжний, що забезпечує інші види. Кожен із них може бути складовою
частиною психологічної структури будь-яких видів діяльності людини, специфіка ж
юридичної діяльності визначається саме змістовними її характеристиками.
Розглянемо докладніше кожен структурний компонент.
У юридичній діяльності слід завжди мати
на увазі необхідність конструювання, враховувати його обов'язкове сполучення з
іншими компонентами психологічної структури. Без урахування цього не може бути
досягнута загальна мета. Під час аналізу помилок пізнання видно, що вони
значною мірою є результатом ігнорування чи неповного здійснення конструктивної
діяльності, яка може виявлятись як у мисленому відтворенні майбутніх дій по
досягненню результату, так і в прийнятті рішення за результатами аналізу і
синтезу зібраних фактів.
Одним з допоміжних компонентів структури
юридичної діяльності є профілактика — правове виховання громадян для
попередження порушень закону та вплив на правопорушників (злочинців) із метою
недопущення ними протиправних дій надалі. У більш загальному плані
профілактична діяльність може вважатись різновидом виховання, в якому цілі,
умови та об'єкт мають свою специфіку; відрізняються й принципи такої виховної
роботи. Це зумовлюється, насамперед, особливими якостями людей, що є носіями
негативних рис характеру, а також і носіями антисоціальних установок.
При здійсненні профілактики вплив може
спрямуватись на конкретну особу (праворушника), на групу людей, на суспільство
в цілому. Це потребує збору та розробки певних матеріалів, здійснення
загальнопрофілактичних заходів, організації та керівництва діяльністю
громадських організацій тощо.
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити
наступний висновок: робота юриста – складна, відповідальна і почесна. Тут
потрібно дотримуватися найвищих етичних та професійних якостей. Чесність,
порядність, справедливість, обізнаність – ось головні риси юриста будь-якої
спеціальності.
Можна
сказати, що девізом юриста є наступний вислів: “Дотримання Закону і ні краплі
особистих інтересів!”.
Список
використаної літератури:
1. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні
органи України: навч.посібник. – К.: Дакор, 2008. – 348 с.
2. Белкин Р.С. Профессия – следователь (Введение в
юридическую специальность). – М.:Юрист, 1998. – 168 с.
3. Вчені-юристи України: Довідник. – К.: Інститут
законодавства ВРУ, 1998. – 610 с.
4. Новгородцев П.И. Историческая школа юристов. –
Санкт-Петербург: Лань, 1999.- 192 с. – (Серия: «Класики истории и философии
права»).
5. Проблемы
подготовки юристов в условиях правового государства. – К.: 1992, 160 с.
6. Сміян Л.С. Нотаріат в Україні: навч. Посібник. – 3-е
вид., доп. І перероб. – К.: КНТ, 2008, 632 с.
7. Судові та правоохоронні органи України: навч. Посібник
/ За заг. Ред.. П.Д.Біленчука. – К.: Атака, 2011. – 328 с.
8. Юридичний словник-довідник/За ред.. Ю.С.Шемшученка. –
К.: Феміна, 1996. – 696 с.
9. Оніщук М. Українська юстиція: проблеми і пріоритети
діяльності на шляху до правової держави (до 90-річчя української
юстиції)//Право України – 2008. - №11. – С.4-9.
10. Москвич Л. Потрібна методика оцінки особистих і моральних якостей кандидатів на
посади суддів//Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. – 2012. -
№1.- С.39-42.
11. Чижмарь Е. Нормативно-правовое регулирование
нотариальной деятельности//Правовий тиждень – 2012. - №48-52, - 25 грудня. – С.6.
12. Тоцька Т. Реформування системи доступу до адвокатської
професії та дисциплінарної відповідальності адвокатів//Юридична газета. – 2012.
- №51. – 18 грудня. – С.44-45.
13. Дерев»Янко В.
Організація роботи з кадрами в органах прокуратури//Віче. – 2012. – 8(квітень).
– С. 7-9.
4 січня 2013
Бібліотека ХУУП
Інформаційно – бібліографічний відділ | 